ЧИТАЄМО АЛЬМАНАХ "ПИСАНКА" ЗБЕРЕГТИ ГІРСЬКЕ ДЕРЕВО ГУЦУЛЬЩИНИ НАКАЗУЮТЬ ПРЕДКИ

Опубліковано 26 лютого 2020
Перегляди: 25

Етнографічна столиця Гуцульщини – Верховина, столиця народного мистецтва Гуцульщини – Косів, ворота Гуцульщини – Коломия, своєрідна гуцульська школа народної архітектури – Надвірна, унікальна перлина Карпат – Яремче. Це вічнозелена, вбрана у предківську гуцульську вбирю, заколисана народними легендами, сотворена самим Господом Галицька Гуцульщина. По правий бік Черемошу вкрилася смарагдами-лісами, го¬рами і полонинами Буковинська Гуцульщина – Путила і Вижниця. А за Карпатами поміж гірськими хребтами уздовж річки Тиси – Рахів. Географічний центр Європи, «Гуцульський Париж». Закарпатська Гуцульщина. Кожен район має власне обличчя, власний почерк гірського та високогірного життя, побуту, автентики, які закарбували у формулу життя незабутні предки-гуцули і наказали оберігати матрицю гірського життя, як зіницю ока.


Так було споконвіків. Так має бути сьогодні. І так має залишатися завше й переходити з роду до роду у спадок дітям, онукам, правнукам й усім наступним поколінням цього унікального регіону рідної Матінки-України. «Зберегти крону Гуцульщини» – наказують славні предки мудрим голосом із первовіку карпатських глибин. То віщий голос, висталений предками і збережений для нащадків. Не маємо права його згубити, як не маємо права видозмінювати і перекроювати рідну землю. То є закон предків. Його не має права порушувати жоден гірський чоловік і будь-яка влада.
Гуцульщина – унікальна, неповторна. Такої краси, такої дивовижної автентичної культури і мистецтва, такого сходу і заходу сонця немає ніде у світі. Разом з тим кожен її край (за адміністративним поділом район) має свої специфічні особливості соціально-економічного, історико-географічного, демографічного, етнічного, а чи культурно-мистецького характеру. Їх не потрібно змішувати до¬купи, бо втратиться сутність гуцульського субетносу. Втратиться єство верховинця, косівчанина, путильчанина, а чи вижничанина, закарпатця тощо. Вони – єдине ¬ціле гуцульського, гірського дерева життя, але кожна гілочка цієї зеленої крони тягнеться до сонця власними листочками. Власним відблиском і теплом гірської душі. Якщо ці листочки змусити рухатися до сонця в однобічно скерованому централізованому напрямку, як це, незважаючи на волю громад гірських регіонів, робило колишнє Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, відбудеться хаос природного плину гір – великої шкоди буде завдано горянам-гуцулам. Десятки звернень голів районних рад, Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, Карпатського Форуму Народовладдя розбивалися об лід можновладців вищезгаданого міністерства. Нас не слухали на офіційних державницьких форумах, хоча їх за попередніх п’ять років проведено чимало. Ми вивозили міністрів, народних депутатів у гори, на високогірні присілки, і вони дивувалися, як там живуть люди. Як дитина вдосвіта гірськими плаями годину-дві іде до школи, а після занять стільки ж часу затрачає на повернення додому.
«Як ви хворого доправляєте у лікарню? – з відчаю запитували можновладці, – адже ні вгору, ні згори дороги немає, а внизу – суцільне бездоріжжя?» А якщо Верховинський район об’єднати з Косівським, то чи доправимо хворого іще живим з гірського села Пробійнівки, а чи Перехресного до того госпітального округу у Косів (відстань 110 км)? Питання риторичне. А як тоді бути із наданням соціальних послуг, коли центри будуть у сусідніх районах?.. Відповідей не знаходимо.
Так, реформи проводити потрібно. Потрібно створювати об’єднані територіальні громади, надавати право громадам ґаздувати на своїх територіях. Однак гуцульські райони та усі гірські і високогірні райони українських Карпат потрібно зберегти як окремі адміністративно-територіальні одиниці під час проведення децентралізації державної влади та реформування місцевого само¬врядування. Європейський досвід Польщі, Австрії, Чехії, Словаччини та інших країн чітко вказує саме на такий шлях. У Польщі, зокрема, збережено два гірські повіти: Бещадський і Ліський. Поляки щиро дякують уряду країни за розуміння і правильний підхід до гірських регіонів.
Життя людей у високогір’ї та низинних районах, надання соціальних послуг, доступ до закладів освіти, медицини, транспортна інфраструктура докорінно відрізняються. Це очевидно. Гіркий досвід об’єднання Косівського і Верховинського районів у 60-х роках минулого століття закінчився крахом. Навіть вище радянське керівництво це усвідомило і дало вільне життя Верховинському району, який було повернуто у свої адміністративно-територіальні межі.
Про необхідність збереження районів Гуцульщини та усіх гірських і високо¬гірних районів українських Карпат заявили у спільному зверненні Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини та Всеукраїнське товариство «Гуцульщина» на ХХVІ Міжнародному гуцульському фестивалі у Вижниці Чернівецької області. Вся велелюдна громада на міському стадіоні Вижниці про¬голосувала за це звернення. Його підтримав Карпатський Форум Народовладдя, а це 26 гірських і високогірних районів України.
З великою надією на позитивне вирішення питання збереження районів Гуцульщини та усіх гірських і високогірних районів українських Карпат звернення надіслано до Президента України Володимира Зеленського, Кабінету Міністрів та Верховної Ради України.

Іван ШКІНДЮК,
голова Асоціації органів місцевого
самоврядування регіону Гуцульщини,
голова Карпатського Форуму Народовладдя,
голова Верховинської районної ради

Анонс подій

16 квітня 2019 року об 11-ій годині буде проведено День депутата в районній раді.

ПЛАН проведення Дня депутата >

Звернення райради

Різне