І знову небо сьогодні плаче...

Верховинщина далі проводжала в останню путь свого Героя. Ця клята війна забирає насправді найкращих - тих, хто мав сенс у житті, хто знав заради чого живе...

Таким сенсом для Миколи ДАНИЛЮКА була його сім'я, його дружина Мар’яна, його донечка Веронічка…Надзвичайно сумно, що цей яскравий промінчик сонця тепер ростиме без татової турботи.

Микола вірив у нашу Перемогу, тому і пішов захищати рідну землю. Він віддано служив своєму народові. Коли його питали про повернення додому, він відповідав: «Спершу має закінчитися війна….» Його війна вже завершилася…

Життя Миколи обірвалася 15 вересня на Донеччині.

Складно знайти слова, аби допомогти пережити біль втрати….

 

Вічна слава Герою та вічний спокій…